BMW V12 LMR
Подія - 1999 24 Hours of Le Mans
Дата проведення - 12-13 червня 1999 року
Автомобіль - BMW V12 LMR
Силовий агрегат - BMW S70 6.0 L V12
Гума - Michelin
Клас - LMP
Команда - Team BMW Motorsport
Екіпаж - Joachim Winkelhock / Pierluigi Martini / Yannick Dalmas
Позиція - победитель
Кількість кіл - 365
BMW V12 LMR (зкорочення від Le Mans Roadster) — гоночний автомобіль, котрий використовувався в гонках 1999 і 2000 років. Розроблявся BMW спільно з командою Формули-1 Williams, що відповідала за підготовку шассі родстера. Двигун V12 був взятий з McLaren F1, що переміг в 1995 році на Ле-Мані. В 1999 році BMW V12 LMR отримав перемогу в абсолютному заліку Ле-Мана, ставши єдиним автомобілем BMW, отримавшим цю перемогу.
Відразу після «24 годин Ле-Мана» 1998 рока, де обидва BMW V12 LM не змогли фінішувати через механічні проблеми і повільний темп через аеродинамічну неефективність, BMW Motorsport прийняла рішення радикально оновити проект свого спортивного автомобіля, замінивши V12 LM на новий V12 LMR.
V12 LMR беріг тільки базову конструкцію V12 LM. Весь кузов автомобіля був перероблений з нуля. Канали охолодження, головна проблема V12 LM, були перенесені до верхньої частини. Однією з радикальних конструктивних особливостей було використання невеликого обруча, розміщеного тільки за сидінням водія, замість широкого, що закривав всю кабіну. Всього компанія Williams F1 в Великобританії побудувала чотири нових шассі.
V12 LMR беріг той самий двигун BMW S70/3 V12 об'ємом 5990 куб.см, що і у V12 LM. Відповідальність за експлуатацію автомобілів була передана компанії Schnitzer Motorsport, яка керувала командою не тільки в «24 годинах Ле-Ману», а і в новій американській серії Ле-Мана в 1999 році.
Дебютувала команда BMW Motorsport та Schnitzer Motorsport на двохавтомобілях в гонці «12 годин Себрінга». Машини були досить швидкими і зайняли поул-позицію в кваліфікації. Шассі V12 LMR № 001 потрапило в масштабну аварію, без можливості відновлення автомобіля. Другий V12 LMR отримав агальну перемогу.
На початку травня на першій тестовій сесії в Ле-Мані з'явились три V12 LMR. Один з них, по традиції BMW Art Cars, був розфарбований художницею Дженні Хольцер. V12 LMR зміг показати четвертий час кола, уступивши двом Toyota GT-One та прототипу Panoz.
В самій гонці прийняли участь тільки дві машини, а Art Car виключили зі складу. В кваліфікації обидва LMR зайняли 3-е і 6-е місця. В останні години гонки BMW V12 LMR під номером 17 розбився на проміжку траси Porsche Curves через заклинювання дросельної заслонки. А BMW LMR під номером 15 фінішував першим, обігнавши найближчого суперника Toyota GT-One на одне коло.
Потужність BMW V12 LMR складала близько 580 к.с., що дозволяло прототипу розганятися до 342 км/год (214 миль за годину).
Після успіху в Ле-Мані команда повернулася до Північної Америки, щоб закінчити сезон американської серії Ле-Ман. Не дивлячись на багаторазові перемоги, BMW не вдалося завоювати командний чемпіонат, програвши Panoz всього два очки.
В 2000 році BMW з WilliamsF1 зосередились на Формулі-1 і не будуть повертатися до Ле-Ману. Однак, щоб двигуни V12 LMR не пропали даром, було вирішено провести весь сезон американської серії Ле-Мана до того, як автомобілл будуть сняті з виробництва.
Сезон був дуже важким. Велика конкуренція у вигляді новенького R8 від Audi, а також Panoz LMP, не дозволяла займати призові місця. Для Малого Ле-Мана команда виділила два автомобілі. Шассі № 004 розбився, а Art Car фінішував 5-им. На фінальний етап в Австралії команда не поїхала, а машини були зняті зі змагань. В реультаті BMW зайняла друге місце у командній першості, віддавши перше місце Audi.
Алтая. Це модель бюджетного сегменту і досить стара. Але доволі непогана. До того ж має цікавуісторію реального прототипу. Для тих, хто любить гоночні автомобілі - однозначно має бути в колекції
